Порядок прийняття та внесення змін до конституції зарубіжних країн

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЕТИМОЛОГІЯ ПОНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ

РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ

РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕС ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агафонова Н.В. Конституція як об’єкт реформування. Університетські наукові записки. 2016. № 59. С. 351 – 366.

2. Гараджаєв Д.Я. До питання про зміни та доповнення до Конституції: досвід Азербайджанської Республіки. Правничий часопис Донецького університету. 2015. № 1 – 2. С. 84 – 90.

3. Грищук А.Б. Конституція України – основне джерело конституційного права. Поняття, сутність та загальна характеристика. Сучасний конституціоналізм: проблеми теорії та практики: матеріали наукового семінару. 2018. С. 52 – 56.

4. Дмитрик А.Б. Сутність конституції як прояв установчої влади українського народу в контексті конституціоналізму. Сучасний конституціоналізм: проблеми теорії та практики: матеріали наукового семінару. 2018. С. 61 – 65.

5. Кайла Д.Е., Слижук Д. В. Внесення змін до Конституції: порівняльно-правові засади. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2015. Вип. 35 (2.1). С. 84 – 88. 

6. Кіщенко С., Барікова А., Давиденко К., Журба Я., Кириченко Ю., Коліушко І., Куйбіда Р. Оновлення Конституції як завершення революції. МЦПД. 2015. 72 с.

7. Ковальчук В.Б. Конституційне реформування в Україні: перспективи підготовки проекту нової Конституції України. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2016. № 845. С. 206 – 212.

8. Куненко І.С. Види конституційного процесу: поняття та особливості реалізації. Часопис Київського університету права. 2013. № 4. С. 104 – 108.

9. Купрій В.М. Порядок внесення змін до конституції у зарубіжних країнах. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2017. № 6. C. 44 – 50.

10. Купрій В.М. Правове регулювання процесу внесення змін до конституцій окремих держав світу (порівняльно-правовий аспект). Jurnalul juridic naţional: teorie şi practică. 2017. № 6. С. 33 – 38.

11. Ломакін М. Французька модель конституційного контролю. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 4. С. 150 – 155.

12. Марчук Р.П. Поняття конституції та її види: політико-юридичний аспект. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія: Політичні науки. 2015. № 4. С. 11 – 16. 

13. Мацюк А. Конституція – правова основа суспільного ладу, формування, організації та здійснення влади народу. Публічне право. 2014. № 1 (13). С. 224 – 230.

14. Морозюк С. М. Особливий порядок прийняття та зміни основного закону як гарантія його реалізації. Молодий вчений. 2016. № 7. С. 251 – 255.

15. Пархоменко Н.М. Конституційний процес в країнах пострадянського простору: історія становлення і сучасний стан. Правова держава. 2015. Вип. 26. С. 186 – 194.

16. Портнов А.В. Особливості інституту конституційного контролю в Швейцарській Конфедерації. Вісник Вищої ради юстиції. 2012. № 3(11). С.139 – 146.

17. Таран Д.П. Жорсткість конституції як умова забезпечення її захисту. Право і суспільство. 2015. № 6 (2). С. 30 – 35.

18. Чорнописький П.Б. Конституційні реформи в Литві і Грузії у сфері місцевого самоврядування та децентралізації влади як приклад для України. Форум права. 2017. № 4. С. 282 – 293.

19. Шаповал В.М. Конституція Французької Республіки (з передмовою Володимира Шаповала). К.: Москаленко О.М. 2018. 56 с.

20. Шаповал В.М. Конституція Польської Республіки (з передмовою Володимира Шаповала) К.: Москаленко О.М. 2018. 82 с.