Власні назви у рекламі та їх класифікація

  • Код товару: 21001008
  • Наявність: В наявності
300 грн
Вартість робіт

Чому така ціна?

Як придбати роботу

Процес отримання

  • Огляд товару
  • Важлива інформація
  • Зміст
  • Джерела
  • Унікальність

Готова курсова робота на тему: "Власні назви у рекламі та їх класифікація", на 100% авторська, в мережі інтернет не росповсюджувалась, перевірена викладачем та успішно захищена студентом.


Загальна кількість сторінок – 35


Переглянути фрагмент


Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ВЛАСНИХ НАЗВ У РЕКЛАМІ

1.1. Поняття реклами та структури рекламної статті.

1.2. Значення та специфічні риси власних назв у рекламних текстах.

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ВЛАСНИХ НАЗВ ЗА ВИДАМИ У РЕКЛАМНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1.  Використання антропонімів у заголовках реклами

2.2. Прагматоніми як статусно-економічні маркери реклами

2.3. Ідеоніми в рекламних текстах

2.4. Використання топонімів в рекламних заголовках

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Джерела

1. Хрушкова О. А. Рекламний текст як компонент комунікації : функціональні типи рекламних текстів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету : Серія «Філологія. 2015. Вип. 18. Т. 1. С. 46–49.

2. Арешенкова О. Ю. Вплив на споживача як характерна комунікативнопрагматична ознака реклами. British Journal of Science, Education and Culture. London : London University Press, 2014. Vol. I (5). 204 Р. 27–31.

3. Торчинський М. М. Власні назви засобів масової інформації: типологія, словотвір, мотивація. Лінгвістичне портретування сучасного соціуму: збірник наукових праць. Вінниця, 2016. С. 150–159.

4. Петрова Т. Особливості семантичної параметризації української фітомеліоративної термінології у спеціальних словниках кін. ХХ – поч. ХХІ ст. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Розділ І. Мовознавча рецепція Шевченкового слова. 2014.    № 12. С. 118-124.

5. Полесюк А., Ільченко І. І. Оніми в зовнішній рекламі м. Запоріжжя. Українська мова в просторі й часі: матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. Видавництво Львівської політехніки, 2019. С. 77-79.

6. Голікова Н. Антропонімічні словники в українській лексикографії. Вісник Запорізького національного університету. 2012. № 1. С. 123–127.

7. Медвідь-Пахомова С. Т. Еволюція антропонімних формул у слов’янських мовах. 2-ге вид., перероб. і допов. Ужгород , 2012. 344 с.

8. Синиця А. С. Актуальні напрямки дослідження онімів у сучасній лінгвістиці. Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук праць. Вид-во Київського нац. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка, 2012. Вип. 42. Ч. 2. С. 118–124.

9. Приходченко К. І. Ономастичний простір : теоретичне осмислення взаємовідношення між власними і загальними назвами. Мова і культура: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. Вип. 14. Т. 7. С. 453–460.

10. Бардіна Н. В. Психолінгвістичний аспект антропоніміки (на матеріалі англійської, української та російської мов). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2017. Вип. 26 (1). С. 156–159.

11. Баркова Л. Реклама під ногами. Суми, 2015. №46. С. 13-15.

12. Тєлєтов О.С. Реклама та дитяча аудиторія. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2015. №2. С. 48-64.

13. Антонюк О. В. Прізвисько як елемент комунікативного акту. Записки з ономастики : зб. наук. праць. 2015. Вип. 18. С. 6–17.

14. Бєляєва Т. В. Про актуалізовані значення сучасних українських власних назв. Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць Харківського національного університету ім. Г. С. Сковороди. 2013. Вип. 36. С. 3–7.

15. Костенко Г. М. Прагматична репрезентація рекламних текстів. Тиждень науки – 2014 : зб. тез доповідей щорічн. наук.- практ. конференції (Запоріжжя, 14–18 квітня 2014 р.) : в 5 т. Запоріжжя : Запорізький нац. тех. ун-т, 2014. Т. 4 С. 31–32.

16. Турута І.І. Ергоніми і прагматоніми: схожість і відмінність. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Мовознавство». 2016. Т. 24. Вип. 11. С. 159–170.

17. Михненко О. А. Про деякі лінгвістичні особливості рекламних текстів (на матеріалі зовнішньої реклами м. Дніпропетровська). Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка : Серія «Філологічні науки (мовознавство)» : 2 ч. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012. Вип. 105 (2). С. 238– 242.

18. Лещук О. Методи дослідження слоганів. Інформаційне суспільство. 2013. Вип. 17. С. 69–71.

19. Васильєва О. Структурні типи англійських ідеонімів. Мова. 2016. № 26. С. 66-71

20. Гурко Е. В. Структурно-семантичні моделі ергонімів у сучасній рекламі. Ученые записки Крымского федерального университета имени ВИ Вернадского. Филологические науки.  2012. Т. 25. №. 1-2. С. 3-8.

21. Чернюх Л. Д. Функції графічного символу в мові реклами (на матеріалі словацької та української мов). Актуальні проблеми слов’янської філології : Серія «Лінгвістика і літературознавство». Бердянськ, 2011. Вип. XXІV. Ч. 1. С. 376–385.

22. Хрушкова О. А. Невербальні елементи рекламних текстів. Український смисл : наук. зб. Дніпропетровськ, 2016. С. 230–241.

23. Третяк Н. Мовна гра як засіб комунікативного впливу на читача (на матеріалі ЗМІ). Мова і суспільство : мовозн. зб. Львівський нац. ун-т ім. І. Франка, 2012. Вип. 3. С. 309– 314.

24. Цілина М. Структурна класифікація українських ідеонімів. Science and EducationaNewDimension. Philology, ІІІ (15), Issue: 68. Budapest, 2015. P. 97 – 99.

25. Бабенко В. А. Торговельна марка : еволюція, історія, сучасність. Історія торгівлі, податків та мита. Дніпропетровськ, 2014. № 1 (9). С. 91–97.


Унікальність