Тактика допиту під псевдонімом та особливості проведення слідчих дій без контакту особи

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СИСТЕМА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ

РОЗДІЛ 2. ОСОБИ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ЗАХИСТУ У СФЕРІ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА

РОЗДІЛ 3. ТАКТИКА ДОПИТУ ПІД ПСЕВДОНІМОМ

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СЛІДЧИХ ДІЙ БЕЗ КОНТАКТУ ОСОБИ, ЩО ПОТРЕБУЄ ЗАХИСТУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. ст. 141.

2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Конвенція Ради Європи від 04.11.1950 р. Офіційний вісник України. 1998. № 13/ № 32 від 23.08.2006/. Стор. 270.

3. Кримінально-виконавчий кодекс України: Закон України від 11.07.2003 р. № 1129-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 3. Ст. 21.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10, № 11-12, № 13. ст. 88.

5. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993 р. № 3781-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994. № 11. Ст. 50.

6. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23.12.1993 р. № 3782-XII. Відомості Верховної Ради України. 1994 р. № 11. Ст. 51.

7. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. № 2135-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992 р. № 22. Ст. 303.

8. Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні: Наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 р. № 114/1042/516/1199/936/1687/5. 

9. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів: Постанова Верховного Суду України від 02.07.2004 р. № 13.

10. Рішення Європейського суду з прав людини від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів». Режим доступу: http://eurocourt.in.ua/Article.asp?AIdx=384

11. Бабецький Р.В. Характеристика забезпечення захисту свідків, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Cерія юридична. 2017. Вип. 3. С. 185 – 193.

12. Дараган В.В. Щодо алгоритму дій слідчих та оперативних працівників Національної поліції на початковому етапі розслідування вимагання одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище у сфері державних закупівель. Оперативно-розшукова діяльність Національної поліції: проблеми теорії та практики: матеріали Всеукр. наук.- практ. конф. 2017. Ч.1. С. 31 – 34.

13. Качмар Б.М. Щодо питання про осіб, які потребують забезпечення безпеки в кримінальному провадженні. Jurnalul juridic national: teorie şi practică. 2016. № 3. С. 182 – 185.

14. Краснікова Н.А. Процесуальні аспекти забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві. Міжнародний юридичний вісник: збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. 2015. Вип. 1. С. 90 – 95.

15. Кунтій А.І. Тактика допиту неповнолітнього свідка під час розслідування умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Cерія юридична. 2013. Вип. 3. С. 386 – 393.

16. Лук'янчиков Є.Д.,  Лук'янчиков Б.Є. Пред'явлення для впізнання – засіб інформаційного забезпечення розслідування. Вісник кримінального судочинства. 2015. № 4. С. 46 – 53.

17. Лушпієнко В. Особливості допиту свідка на стадії судового розгляду в кримінальному процесі. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 3. С. 263 – 267.

18. Орлеан А. Процедура забезпечення безпеки учасників кримінального провадження: адаптація законодавства України до європейських стандартів. Актуальні проблеми правознавства. 2016. Вип. 3. С. 87 – 92.

19. Рибікова Г.В., Смітюх А.С. Актуальні питання забезпечення безпеки учасників кримінального провадження. Новітні кримінально-правові дослідження. 2016. С. 116 – 120.

20. Славінська І.В. Проблеми забезпечення безпеки суб'єктів кримінально - процесуальної діяльності. Роль та місце правоохоронних органів у розбудові демократичної правової держави: матеріали VIII міжнар. наук.-практ. конф. 2016. С. 278 – 279.

21. Тарасенко Р.В. До питання допустимості анонімних свідчень у кримінальному процесі. Актуальні проблеми держави і права. 2014. Вип. 72. С. 467 – 474.

22. Тарасенко Р.В. Забезпечення конфіденційності відомостей про осіб, які проводили спостереження за особою, річчю або місцем, у кримінальному процесі. Південноукраїнський правничий часопис. 2015. № 1. С. 104 – 107.

23. Тимчаль М.В. Кримінально-правова охорона в Україні осіб, взятих під захист: дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук/ 12.00.08. Львівський державний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України. 2019. 222 с.

24. Томин С.В. Показання анонімних свідків у кримінальному процесі України: поняття та умови допустимості. Держава і право. 2012. Вип. 57. С. 409 – 414.

25. Шило А. В. Використання в кримінальному провадженні відомостей, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій: дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук/ 12.00.09. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. 2019. 241 с.

26. Щурат Т.Г. Доказова цінність інформації, отриманої при проведенні оперативно-розшукових операцій та негласних слідчих (розшукових) дій із залученням негласних працівників. Оперативно-розшукова діяльність Національної поліції: проблеми теорії та практики: Всеукраїнська науково-практична конференція. 2017. С. 123 – 126.