Законодавчий процес в зарубіжних країнах

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ПРОЦЕСУ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

1.1 Поняття та правова природа законодавчого процесу

1.2 Принципи законодавчого процесу

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЙ ЗАКОНОДАВЧОГО ПРОЦЕСУ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 

2.1 Законодавча ініціатива як першочергова стадія

2.2 Стадія обговорення законопроектів

2.3 Стадія прийняття законопроектів

2.4 Стадія підписання та опублікування законопроектів

РОЗДІЛ 3. СПІВВІДНОШЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Салієнко О.  Зарубіжний досвід взаємодії парламенту та уряду в законодавчому та бюджетному процесах. Державне управління та місцеве самоврядування. 2014. Вип 2 (21). С. 29-38.

2. Богачова Л. Л. Види законодавчих процедур в Україні та Євросоюзі (порівняльно-правова характеристика). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Юридичні науки. 2016. Вип. 6(1). С. 11-15.

3. Грін О. О. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник: Альбом схем. Ужгород: Видавництво ФОП Бреза А. Е. 2015. 183 с

4. Ющенко О. О. Основні елементи законодавчого процесу України. Юридичний науковий електронний журнал. 2015. № 2. С. 51-54.

5. Сорока С. В. Теоретико-методологічні засади вивчення законодавчого процесу в державному управлінні. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2015. № 2.

6. Перерва Ю. Еволюція законодавчого процесу: зарубіжний досвід. Підприємництво, господарство і право.  2009.  № 11. С. 18-22

7. Легін Л. М.Принципи законодавчого процесу: теоретичний аспект. Прикарпатський юридичний вісник. 2011. С. 72-82. 

8. Погорєлова З.О. Законодавчий процес в Україні: проблеми теорії і практики…автореф. дис.. на здоб. наук. сту. канд. юр. наук  за спеціальністю 12.00.01-теорія та історія держави і права. Інститут держави і права ім. В.Корецького НАН України. 2003р. 18 с.

9. Литвиненко І. Л. До питання вдосконалення законотворчого процесу в Україні. Університетські наукові записки. 2016. № 59. С. 246-256. 

10. Сорока С. В. Сутність та моделі взаємодії уряду і парламенту в процесі реалізації законодавчої функції державного управління. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Сер. : Державне управління. 2012. Т. 186, Вип. 174. С. 23-29.

11. Дутка Г. І. Конституційно-правові основи законодавчої ініціативи в Україні. Актуальні проблеми держави і права. 2012. Вип. 68. С. 69-74.

12. Сорока С. В. Роль уряду як суб’єкта законодавчої ініціативи в процесі прийняття законів: досвід європейських країн. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Сер. : Державне управління.  2011.  Т. 176. Вип. 164.  С. 42-51.

13. Супрун В.  Зарубіжний досвід організації взаємодії органів законодавчої і виконавчої влади. Наукові записки Кіровоградського державного університету імені Володимира Винниченка. Серія : Право. 2017. Вип. 2. С. 121-125.

14. Стосунки між законодавчою та виконавчою гілками влади у парламентських республіках. Дослідження, проведене лабораторією законодавчих ініціатив Університету Індіана США. 

15. Сорока С. В. Механізми взаємодії уряду і парламенту в процесі державного управління: досвід країн Європейського Союзу та українська практика : монографія. Миколаїв: Видавництво ЧДУ імені Петра Могили. 2012.  421 с.

16. Ющенко О.О. Конституційно-правові засади участі громадян у законодавчому процесі України. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юр. наук зі спец.і 12.00.02. конституційне право; муніципальне право. Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет». Ужгород. 2016. 233 с.

17. Средницька І. Ю. Народна законодавча ініціатива: зарубіжний досвід та перспективи запровадження в Україні. автореф..дис. на здоб. наук. ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право. Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса.  2016.

18. Конституционное право (государственное право) зарeбежных стран: В 4т. Тома 1-2. Часть общая: Учебник / 3-е изд., обновл. и дораб. Москва: Издательство БЕК, 2000. 784 с.

19. Законодавчий процес «від початку до кінця»: приклади кращих міжнародних практик. Рада за Європу. 16 с.

20. Перерва Ю. Теоретичні й практичні аспекти розгляду та прийняття законів Верховною Радою  України. Право і безпека. 2005. №  4’5. С. 34-38.

21. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / М. С. Горшеньова, К. О. Закоморна, В. О. Ріяка та ін.; За заг. ред. В. О. Ріяки.  2е вид., допов. і перероб.  К.: Юрінком Інтер. 2006.  544 с.

22. Легін Л. М. Оприлюднення закону: поняття, форми, значення // Прикарпатський юридичний вісник. 2014. Вип. 2 (5). С. 36–43.

23. Желих Н.М. Закордонний досвід взаємодії гілок державної влади (Великобританія, Франція, Німеччина, США). Державне управління: теорія та практика. № 2. 2008.  С. 1–3.

24. Довгаль К. М. Право законодавчої ініціативи народу: преспективи запровадження в Україні. Закарпатські правові читання: матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів. Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла». 2014.  Т.1.  С. 143-149.

25. Средницька І. Ю. До питання запровадження народної законодавчої ініціативи в Україні. Молодий вчений. 2017. № 6. С. 120-123.

26. Удала Я. М. «Офіційне оприлюднення» vs «офіційне опублікування»: проблеми термінологічної визначеності. ScienceRise. Juridical Science.  2018.  № 3. С. 30-36.

27. Погорєлова З.О. Роль глави держави у законодавчому процесі. Юридичний науковий електронний журнал №5. 2015.  С.34-38.

28. Звоздецька І. В. Законодавча процедура у Верховній Раді України: проблеми впровадження і правові наслідки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2017.  Вип. 43(1). С. 64-67.

29. Легін Л. М. Нормативно-правова регламентація процесу прийняття законів. Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. / України. НУ «ОЮА». Одеса : Юрид. л-ра. 2012. Вип. 68. С. 49-55.