Гай Меценат та культура еліти римського суспільства раннього приципату

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.  ПРИНЦИПАТ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА МОНАРХІЇ ЗА ЧАСІВ ДАВНЬОЇ ІМПЕРІЇ

1.1. Характеристика Римської Імперії та інституційне оформлення принципату

1.2. Гай Меценат за часів принципату

РОЗДІЛ 2. КУЛЬТУРА РИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

2.1. Гай Мецената, як покровитель мистецтв та характеристика римської культури тих часів

2.2. Горацій та Овідій, як еліта римської культури

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Alföldy G. The Social History of Rome. – London; Sydney: Croom Helm, 1985. 251 с. 

2. Bryce J. The Ancient Roman Empire and the British Empire in India: the Diffusion of Roman and English Law throughout the World. London; New York: Humphrey Milford; Oxford University Press, 1914. 138 p. 

3. Gardner J.F. Being a Roman Citizen.  London; New York: Routledge, 1993. 244 p. 

4. Gilliver K. The Augustan Reform and the Structure of the Imperial Army. A Companion to the Roman Army. Ed. Paul Erdkamp. Malden; Oxford: Blackwell, 2007. P. 183200. 

5. Heater D. A Brief History of Citizenship.  Edinburgh: Edinburgh University Press, 2004. 155 p. 

6. SG – Smallwood E.M. Documents illustrating the principates of Gaius, Claudius and Nero. – Cambridge: University Press, 1967. 148 p. 

7. Sherwin-White A.N. The Roman Citizenship. – Oxford: At the Clarendon Press, 1980. 2 ed. 486 p.

8. Бондаренко М.Е. Меценат: книга Жизнь замечательных людей. М.: Молодая гвардия, 2016. 285с.

9. Воробьева Б. В. Культурология: книга в 2-х томах. М.: Военный университет. 2015. 414с.

10. Вулих Н. В.Овидий: книга Жизнь замечательных людей. М., 1996.     282 с.

11. Кнабе Г.С. Корнелий Тацит: Время. Жизнь. Книги. М.: Наука, 1981. 208 с.

12. Ковалев С. И. Принципат Августа. URL: https://history.wikireading.ru/106292 

13. Крашенинниковой Н. А., Жидкова О. А. История государства и права зарубежных стран. 2015. С. 226. 

14. Ломов В. Гай Цильний Меценат, меценат меценатов. URL:  https://proza.ru/2015/01/10/424  

15. Петриченко О. Принципат та інститут римського громадянства. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць ДДПУ імені Івана Франка.2008. С. 183  192

16. Покровский И.А. История Римского права. Минск: Харвест, 2002.     528 с.

17. Прудников Н.М. История государства и права зарубежных стран: учеб. для бакалавров, 6-е издание. Москва. Юрайт. 2013. 806 с. 

18. Ранович А. Б. Эдикт Каракаллы о даровании римского гражданства населению империи. ВДИ – 1946  № 2. С. 66 – 80.

19. Ростовцев М. И. Общество и хозяйство Римской империи. СПб.: Наука, 2000.  413с.

20. Сестон В. Римское гражданство. М.: Наука, 1970. 13 с.

21. Фридлендер Л. Картины из бытовой истории Рима в эпоху от Августа до конца династии Антонинов. СПб.: Брокгауз Ефрон, 1914. 628 с.

22. Чумченко Б. Graecia Capta: соціокультурна специфіка еллінізму в епоху римського принципату. Наукові записки. Теорія та історія культури. 2000. С.3338

23. Энциклопедия Всемирная история. Меценат, Гай Цильний (лат. Gaius Cilnius Maecenas). URL: https://w.histrf.ru/articles/article/show/mietsienat_gai_tsilnii_lat_gaius_cilnius_maecenas 

24. Энциклопедия Кругосвет. Универсальная научно-популярная энциклопедия. URL: https://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/METSENAT_GA_TSILNI.html