Кримінальне право

Курсова Вина, її форми та види (Код: 15308)

Опис

Готова курсова робота з кримінального права Вина, її форми та види на 100% авторська в мережі інтернет не розповсюджувалась, перевірена викладачем та успішно захищена студентом 

Загальна кількість сторінок - 31

Зміст

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИНИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
1.1. Поняття, зміст, характер та ступінь вини
1.2. Кримінально-правове значення вини
РОЗДІЛ 2. УМИСЕЛ ТА ЙОГО ВИДИ
2.1. Прямий умисел
2.2. Непрямий умисел
РОЗДІЛ 3.НЕОБЕРЕЖНІСТЬ ТА ЇЇ ВИДИ
3.1. Злочинна самовпевненість
3.2. Злочинна недбалість
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Фрагмент роботи

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема вини є загальною для всіх галузей права, що пов’язані з відповідальністю за вчинені правопорушення. На сучасному етапі розвитку правової науки загальновідомими вважаються постулати про те, що вина є складовою суб’єктивної сторони складу злочину, що являє собою психічне ставлення правопорушника до своїх дій або бездіяльності та їх наслідків у формі умислу чи необережності і юридична ...
При дослідженні даної теми курсової роботи використовувалася наукова література та різні статті. В юридичній літературі питанням форм вини в кримінальному праві приділялась увага в працях: науковців Західної Європи – Е. Белінга, Г. Вельцеля, Р. Маураха, Т. Риттлера, Р. Франка та інших відомих вчених; вчених-криміналістів Російської імперії, радянських вчених та сучасних науковців Російської Федерації – Л. С. Білогриць-Котляревського, І. Т. Голякова, П. С. Дагеля, Ю. А. Демидова, М. Д. Дурманова, В. Є. Квашиса, О. Ф. Кістяківського, Д. П., В. М. Кудрявцева, Н. Ф. Кузнєцової та інших; українських вчених-криміналістів – М. І. Бажанова, Ю. В. Бауліна, В. І. Борисова, Я. М. Брайніна, Р. В. Вереша, С. В. Гончаренка, В. П. Ємельянова, М. Й. Коржанського, П. С. Матишевського, В. Я. Тація, М. І. Хавронюка, С. С. Яценка та інших відомих вчених. Окремі праці названих вчених стали класичними….
Метою даної роботи є ...
Досягнення мети здійснювалось шляхом вирішення наступних завдань:...
1) розкрити поняття вини, її зміст, характер та ступінь у кримінальному праві;
...
Об’єктом дослідження даної ...
Предметом дослідження ...
Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, 6-ти підрозділів, висновків та списку використаних літературних джерел.

 

РОЗДІЛ 1
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИНИ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ

1.1. Поняття, зміст, характер та ступінь вини

...
Дане конституційне положення конкретизується у статтях 24, 25 Загальної частини та в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України. Воно свідчить про недопустимість у вітчизняному кримінальному праві об’єктивного ставлення у вину, тобто покладення відповідальності за заподіяні суспільно небезпечні наслідки за відсутності вини особи, яка їх заподіяла. У ст. 23 Кримінального кодексу сказано, що «виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої Кримінальним кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу чи необережності» [8, c. 350]….
...
У кримінально-правовій літературі на початку 50-х років ХХ ст. мало місце твердження, що поряд із більш вузьким поняттям вини як ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, тобто умислу і необережності, кримінальне право знає більш широке розуміння вини, як підстави кримінальної відповідальності [6, c. 103]. ...
...П. Матишевський, зазначає, що вина – це лише психічне ставлення особи до злочинного діяння, яке нею вчинюється. На підтвердження своєї думки він зазначає, що в кримінальному законодавстві України поняття вини вперше дано в Кримінальному кодексі 2001 р. Відповідно до ст. 23 Кримінального кодексу [7] виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої Кримінальним кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності [5, c. 128]. ..
….
Підсумовуючи..

РОЗДІЛ 2
УМИСЕЛ ТА ЙОГО ВИДИ

2.1. Прямий умисел

Умисел – це найбільш розповсюджена в законі і на практиці форма вини. Умисел може бути визначений як свідома і цілеспрямована діяльність, а навмисно злочинне діяння – це дія, яка усвідомлювалась в момент її вчинення. Умисел є найбільш поширеною формою вини: переважна більшість злочинів вчиняються умисно [8, c. 340]….
У ст. 24 Кримінального кодексу України передбачено дві характерні ознаки умислу – інтелектуальна і вольова.
Інтелектуальна ознака умислу включає:
1) усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності;
…. [15, c. 73].
Отже, даний вид умислу впливає або на кваліфікацію злочину, або на ступінь його суспільної небезпечності, і тому повинен враховуватися при призначенні покарання.

2.2. Непрямий умисел

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання [7].
Непрямий умисел так само як і прямий, має інтелектуальний і вольовий моменти….
Інтелектуальний момент непрямого умислу, включає:
а) усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності);
б) передбачення його суспільно небезпечних наслідків [16, c. 115]….
...
Необхідно зазначити, що загальними ознаками як прямого, так і непрямого умислу є усвідомлення винуватим суспільно небезпечного характеру своїх дій або бездіяльності; передбачення ним суспільно небезпечних наслідків. Підставою розмежування двох видів умислу є те, що при прямому умислі винувата особа бажає настання суспільно небезпечних наслідків, а при непрямому виявляє байдужість до таких наслідків, не бажає, але свідомо припускає настання суспільно небезпечних наслідків [15, c. 72]….

РОЗДІЛ 3
НЕОБЕРЕЖНІСТЬ ТА ЇЇ ВИДИ

3.1. Злочинна самовпевненість

Поняття необережності з'явилося куди пізніше, ніж поняття умислу. Історично, спочатку була встановлена відповідальність лише за умисні посягання, і лише набагато пізніше (у XVII-XVIII століттях) встановлюються норми, які передбачали необережні діяння, ще пізніше було сформульоване поняття необережності і стали виокремлюватися її види [17, c. 355]. ….
...
Злочинна самовпевненість відповідно до ч. 2 ст. 25 Кримінального кодексу України має місце тоді, коли особа:
1) передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії чи бездіяльності (інтелектуальний момент);...
2) легковажно розраховує на відвернення цих наслідків (вольовий момент).
При цьому винуватий усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння (невідповідність його закону, службовим, професійним або загальноприйнятим правилам тощо) [18, c. 91]. ...
...дночас, недооцінює небезпеку.

3.2. Злочинна недбалість

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Кримінального кодексу України «необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити» [7]. Це формулювання фактично не містить відмінностей від формулювання ст. 8 КК 1960 р. При цьому слід зазначити, що і у кримінальному праві зарубіжних країн зміст відповідного законодавчого формулювання злочинної недбалості у принципі є однотипним. Водночас зіставлення термінологічних аспектів і назви цього виду необережної форми вини заслуговує на спеціальне вивчення [19, c. 113].
...
2) вольова ознака – це коли особа могла та повинна була передбачити відповідні наслідки. Ця ознака визначається з урахуванням у сукупності двох критеріїв цього виду необережності [17, c. 359]. ...
Об’єктивний критерій злочинної недбалості – це наявність обов’язку бути завбачливим, прогнозувати наслідки своїх дій чи бездіяльності. Такий ...

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки, можна сказати що мета і завдання, які ставились досягнуто, і можна зробити такі висновки, що виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої Кримінальним кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності…..
...Вина є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони складу злочину. Без вини не може бути злочину. Винна відповідальність у кримінальному праві є конституційним принципом. Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, дане положення відтворене у ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України...

Використані джерела

1. Вереша Р. В., Сулим Л. Л. Зміст та значення психічної теорії вини у кримінальномі праві // Вісник Академії адвокатури України. – 2012. – №3 (25). – С. 107-111.
2. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 30. – ст. 141.
3. Бажанов В. І., Баулін Ю. В., Борисов В. І. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / за ред. Бажанова В. І., проф.. Сташиса В. В., Тація В. Я. – К.: Харків: Юрінком Інтер. – Право, 2002. – 480 с.
4. Піонтковський А. А. Кримінальне право РСФРС. Загальна частина / А. А. Піонковський. – М.: Держ. в-цтво, 1924. – 238 с.
5. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина / П.С. Матишевський. – К.: А.С.К., 2001. –352 с.
6. Утевский Б. С. Вина у радянському кримінальному праві / Б.С. Утевський. – М.: Госюриздат, 1950. – 319 с.
7. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 25-26. – ст. 131.
8. Яценко С. С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Вид. 4-е, перероб. та доповн. – К.: «А.С.К.», 2005. – 1080 с.
9. Баулін Ю. В., Борисов В. І., Тютюгін В. І. та ін. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар Загальна частина. 5-те вид., допов. – Х.: Право, 2013. – 376 с.
10. Вереша Р. В. Кримінальне право України. Загальна частина: Навчальний посібник / Р. В. Вереша. – 2-е вид., перероб. та доповн. – К.: Центр учбової л-ри, 2012. – 312 с.
11. Котюк В. О. Теорія вини / В. О. Котюк. – К.: Істина, 2010. – 386 с.
12. Дагель П. С. Субъективная сторона преступления и её установление / П. С. Дагель, Д. П. Котов. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1974. – 243 с.
13. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини: Навчальний посібник / В. О. Кузнєцов, М. П. Стрельбицький, В. К. Гіжевський. – К.: Істина, 2005. – 380 с.
14. Строган А. Характеристика вини у кримінальному праві / Юридичний вісник України. – 2007. – № 20. – С 8.
15. Вереша Р. В. Умисел і його види (коментар до ст. 24 КК України) / Р. В. Вереша // Вісник Академії адвокатури України. – 2010. - № 3 (19). – С.73-87
16. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін.). Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004. –352 с.
17. Українське кримінальне право. Загальна частина : підручник / за ред. В. О. Навроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2013. – 712 с.
18. Вереша Р. В. Необережність та її види (коментар до ст. 25 КК України) / Р. В. Вереша // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – № 2 (21). – С. 91-94
19. Вереша Р. В. Злочинна недбалість як вид необережної форми вини / Р. В. Вереша // Часопис Цивільного і Кримінального судочинства. Сторінка вченого. – 2014. - № 6 (21). – С. 113-120.
20. Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Атіка, 2004. – 488 с.

Як отримати роботу?

  1. Натисніть кнопку "ПРИДБАТИ"
  2. Перейдіть до оформлення замовлення
  3. Введіть необхідні дані
  4. Оплатіть замовлення зручним для вас способом
  5. Надійшліть нам листа з датой і часом оплати
  6. Отримайте лист з готовою роботою
Copyright MAXXmarketing GmbH

Потрібна індивідуальна робота? Замовляй зараз!

Ми напишемо якісну 100% авторську роботу, строком від 3х днів

Зробивши замовлення у нас, ви збережете свій час і нерви, адже роботу для вас буде писати дипломований фахівець.

 ЗАМОВИТИ РОБОТУ


Пошук