Кримінальне право

Курсова Кримінально-правова характеристика неосудності в кримінальному праві (Код: 15348)

Опис

Готова курсова робота Кримінально-правова характеристика неосудності в кримінальному праві на 100% авторська в мережі інтернет не розповсюджувалась, перевірена викладачем та успішно захищена студентом

Загальна кількість сторінок - 30

Зміст

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Генезис становлення поняття неосудності в кримінальному праві
РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика неосудності у кримінальному праві України
2.1. Поняття неосудності в кримінальному праві
2.2. Медичний критерій неосудності
2.3 Юридичний критерій неосудності
РОЗДІЛ 3. Зарубіжний досвід неосудності у кримінальному законодавстві
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Фрагмент роботи


ВСТУП

Актуальність теми. Проблеми, які стосуються суб’єкта злочину, завжди привертали до себе увагу вчених різних галузей наук. Пов’язано це з тим, що саме ці, на перший погляд, лише кримінально-правові питання, пронизані загальнофілософськими проблемами свободи волі, детермінації поведінки та відповідальності за неї. Незважаючи на те, що у чинному КК України законодавець уперше в історії розвитку вітчизняного кримінального законодавства дає визначення поняття суб’єкта злочину, розкриває зміст окремих його ознак, кількість дискусійних питань, які стосуються суб’єкта злочину, від цього не зменшується….
….
Стан дослідження. Проблеми, які стосуються неосудності, у різний час були предметом дослідження П.П. Андрушка, С.В. Бородіна, Б.С. Волкова, П.А. Вороб’я, А.О. Габіані, В.В. Голіни, В.І. Греліка, М.С. Грінберга, В.К. Грищука, О.О. Дудорова, П.Л. Фріса, М.І. Хавронюка, І.К. Шахриманьян, Н.М. Ярмиш, С.С. Яценка та інших відомих вчених….
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, дослідити неосудність в кримінальному праві. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
….
Об’єктом дослідження є …
Предметом дослідження є ….
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані як загальнонаукові, так і ….
Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, трьох підрозділів, висновків та списку використаних джерел….

РОЗДІЛ 1
Генезис становлення поняття неосудності в кримінальному праві

… В епоху просвітницько-гуманістичного напрямку Ш. Монтеск’є висунув та обґрунтував принцип відповідності покарання вчиненому особою правопорушення. В цілому він виступав за загальне пом’якшення покарання. Спроби індивідуалізувати покарання стосовно осіб з психічни ми розлад ами в межах осудності були вже в той час. Лише починаючи з XVI I-XVIII ст. з розвитком медицини, накопиченням психіатричних спостережень психічні захворювання стають предметом лікарських спостережень та лікування. ….
…. Вводиться, таким чином, змішаний патологічний і психологічний критерій осудності: поняття душевної хвороби і душевного розладу відноситься до першого, а ознака «неможливості у свідомлювати свої дії » є критерій чисто психологічний. …
….
Отже, генезис становлення та розвитку …

РОЗДІЛ 2
Загальна характеристика неосудності у кримінальному праві України

2.1. Поняття неосудності в кримінальному праві.
….
Поняття стану неосудності введене законодавцем у ч. 2 ст. 19 КК України. У ній зазначено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного, кримінально караного діяння, не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Таким чином, особа, діючи в стані неосудності фактично не може усвідомлювати три юридично значимих обставини…..
Інший дослідник В. Лень визначає неосудність – перш за все як самостійну юридичну обставину в кримінальному праві. Вона породжує правові наслідки (звільнення від кримінальної відповідальності й покарання з можливістю застосування медичного лікування) для особи в певному психічному стані(неосудної), яка вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, її нездатності віддавати собі звіт у своїх діях(бездіяльності) й керувати ними(сукупність критеріїв – медико-біологічного, психологічного, юридичного(кримінально-правового)). ….
Такий підхід …


2.2. Медичний критерій неосудності.

У частині 2 ст. 19 дається законодавче визначення поняття неосудності, з якого випливає, що неосудною визнається така особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, "не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки". ….

Хронічна психічна хвороба - досить поширений вид захворювання психіки. До цих захворювань належать: шизофренія, епілепсія, параноя, прогресивний параліч, маніакально-депресивний психоз та ін. Усі ці хвороби є прогресуючими, важковиліковними чи взагалі невиліковними. Хоча і при цих захворюваннях можливі так звані світлі проміжки. ….

2.3. Юридичний критерій неосудності.

Інтелектуальна ознака критерію неосудності знаходить свій вияв, по-перше, в тому, що особа не здатна усвідомлювати фактичну сторону, тобто не розуміє справжнього змісту своєї поведінки (не розуміє, що скоює вбивство, підпалює будинок і т. ін.), а тому не може розуміти і його суспільну небезпечність. Так, душевнохвора мати під час купання своєї малолітньої дитини вводила їй в тіло звичайні швейні голки, думаючи, що таким чином вона вилікує її від тяжкої недуги. Зрештою це призвело до смерті дитини, а в її тілі було знайдено понад сорок голок. ….

Вольова ознака критерію неосудності свідчить про такий ступінь руйнування психічною хворобою вольової сфери людини, коли вона не може керувати своїми діями (бездіяльністю). ….

Отже, ю

РОЗДІЛ 3
Зарубіжний досвід неосудності у кримінальному законодавстві


Відповідно до ч. 1 ст. 21 не підлягає кримінальній відповідальності «той, хто в момент скоєння кримінального діяння з причини психічного відхилення не міг усвідомлювати протиправності скоєного ним діяння або керувати своїми діями». У ч. 3 попередньої статті також зазначається «той, хто страждає психічним розладом, який супроводжується нездатністю усвідомлювати дійсність з народження або дитинства». Ст. 21 досить лаконічно регламентує положення про неосудність, не приділяючи достатньої уваги медичному критерію. У цьому кодексі також немає спеціальної статті, яка б вказувала на правові наслідки визнання особи неосудною, однак в ст. 101 КК Іспанії міститься перелік заходів безпеки, що можуть бути застосовані до неосудних осіб. ….

Кодексом передбачені у §68 заходи безпеки, які можливо застосувати до неосудних осіб. Згідно з КК Швеції 1962 року відповідно до ст. 6 гл. 30 «Про вибір санкції» «особа, яка вчиняє злочин під впливом серйозного психічного розладу, не може бути засуджена до тюремного ув’язнення. Якщо у такому випадку суд також визначить, що жодна інша санкція не може бути призначена, то засуджений повинен бути повністю звільнений від санкції». ….

 

Використані джерела

1.Балабанова A.M. Судебная патопсихология(вопросы определения нормы и отклонений) / A.M. Балабанова. – М.: Сталкер, 1998. – 432 с.
2. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 480 с.
3. Бурдін В. М. Осудність та неосудність (кримінально-правове дослідження): монографія / В. М. Бурдін. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2010 . – 780 с.
4. Васильєв А.А. Проблеми осудності у кримінальному праві. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08. – Харків, 2005. – 218 с.
5. Заяць Р. Я. Поняття та співвідношення неосудності з іншими поняттями / Р. Я. Заяць // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. - 2013. - Вип. 11. - С. 227-231
6. Козочкин И.Д. Уголовное право США: успехи и проблемы реформирования. – СПб.: «Юридический центр Пресс», 2007. – 478 с.
7. Кримінальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 31.10.2014 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
8. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.В. Гавриш та ін.; за заг. ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Видання друге, перероблене та доповнене. – Х.: ТОВ«Одіссей», 2004. – 1152 с.
9. Лень В. В. Кримінально-правові проблеми визначення осудності злочинця. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – Харків, 2003. – 215 с.
10.Лунц Д. Р. Проблема невменяемости в теории и практике судебной психиатрии. – М.: Изд. «Медицина», 1966. – 236 с.
11. Марченко М.Н. Сравнительное правоведение. Общая часть. – М.: «Зерцало», 2001. – 560 с.
12. Марчук А. І. Судова психіатрія. Навчальний посібник.– К.: Атіка, 2003.– 240 с.
13. Михеев Р. И. Проблемы вменяемости, вины и уголовной ответственности (Теория и практика): Автореф. дис… д-ра юрид. наук: (12.00.08)/ НИИ проблем укрепления законности и правопорядка Генеральной Прокуратуры Рос. Федерации. – М., 1995 – 70 с.
14. Трахтеров В. С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк). – Харьков, 1992. – 83 с.
15. Уголовный кодекс Азербайджанской республики. – Баку: Издательство «Юридическая литература», 2000. – 224 с.
16. Уголовный кодекс Голландии / Науч. ред. Б.В. Волженкин, пер. с англ. И.В. Мироновой. 2-е изд. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2001. – 510 с.
17. Уголовный кодекс Дании / Под ред. С.С. Беляева. – М.: б/и, 2001. –172с.
18. Уголовный кодекс Испании / Под ред. и с предисл. Н.Ф. Кузнецовой и Ф.М. Решетникова. – М.: Зерцало, 1998. – 218 с.
19. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики / Под ред. А.И. Коробеева, пер. с китайского Д.В. Вичикова. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2001. – 303 с.
20. Уголовный кодекс Республики Куба / Пер., вступ. ст. и ред. заслуж. деятеля науки РСФСР, проф. П.И. Грашаева. – М.: б/изд, 1983. – 277с.
21. Уголовный кодекс Республики Польша / Пер. С польск. Барилович Д.А. и др.; Под общ. ред. Н.Ф. Кузнецовой. – Мн.: Тесей, 1998. – 128 с.
22. Уголовный кодекс Франции / Науч. редактирование канд. юрид. наук. доц. Л.В. Головко, канд. юрид. наук. доц. Н.Е. Крыловой; перевод с французского и предисловие канд. юрид. наук, доц. Н.Е. Крыловой. – СПб.: Издательство«Юридический центр Пресс», 2002. – 650 с.
23. Уголовный кодекс ФРГ / Пер. с нем. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2001. – 208 с.
24. Уголовный кодекс Швейцарии/ Пер. с нем. – М.: Изд.-во «Зерцало», 2000. – 138 с.
25. Уголовный кодекс Швеции/ Перевод с англ. УК Швеции по состоянию на1 мая1999 г. С.С. Беляева. – М.: МГУ им. М.В. Ломоносова, 2000. – 167 с.
26. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів - К.: Атіка, 2004.- 488 с.

Як отримати роботу?

  1. Натисніть кнопку "ПРИДБАТИ"
  2. Перейдіть до оформлення замовлення
  3. Введіть необхідні дані
  4. Оплатіть замовлення зручним для вас способом
  5. Надійшліть нам листа з датой і часом оплати
  6. Отримайте лист з готовою роботою
Copyright MAXXmarketing GmbH

Потрібна індивідуальна робота? Замовляй зараз!

Ми напишемо якісну 100% авторську роботу, строком від 3х днів

Зробивши замовлення у нас, ви збережете свій час і нерви, адже роботу для вас буде писати дипломований фахівець.

 ЗАМОВИТИ РОБОТУ


Пошук